Молекулярна пам'ять води.

Професор Борис Кох, німецький вчений разом зі своїми колегами відкрили, що вода здатна зберігати пам'ять на молекулярному рівні. Дане відкриття було абсолютно за допомогою потужного мас-спектрометра, завдяки якому, з високою точністю, можна розшифрувати склад кожної молекули.
Вчені також знайшли у воді, молекули органічного походження і змогли визначити, яким саме живим організмам, вони належать і на скільки тривалий час, ті знаходяться у цій воді. Надточний атомарний склад кожної з молекул дає можливість визначити, до якого з видів організмів вона належала. Такого роду відбитків або слідів життя, у воді велика кількість, тому таке явище, цілком можна назвати - пам'яттю води.

Незвичайно ще те, що складні органічні речовини повинні швидко розпадатися у воді на вуглекислий газ і воду. Але дослідження показали зовсім іншу картину. Молекули органіки дивним чином зберігаються у воді, і це загадка, яку ще доведеться розгадати.
Той факт, що вода має часткову пам'ять, вченим відомий досить давно. Завдяки цьому відкриттю винайшли – гомеопатію. Весь сенс у тому, що деякі ліки розчиняються, в настільки малих дозах, що в розчині, не залишається молекул використовуваних ліків, але в той же час, розчин надає необхідну лікувальну дію.

Нові дослідження показали, що структура молекулярної решітки води, зовсім не впорядкована і легко піддається зовнішньому втручанню. Водневі зв'язки. здатні утворюватися між молекулами, через це у воді формується молекулярна структура.

Завдяки обладнанню 21 століття воду змогли очистити від усіх видів домішок, для вивчення її молекулярної структури. Згодом з'ясувалося, що очищена вода, лише на 3% складається з незалежних, не пов'язаних ні з чим молекул H2O. 80% молекул, присутні у вигляді величезних "супер-молекул", схожих на чітко викреслені геометричні фігури. Кожна така "мега-молекула", складається з 57 молекул Н2О, а кожні 16 "гіга-молекул", утворюють кластери, які схожі з крижинками. Що цікаво, то це те, що кластери досить стабільні і не здатні зруйнуватися навіть при кип'ятінні. Кластери не створюють зв'язків один з одним, тому залишаються незалежними утвореннями, що проявляється досить цікаво, це надає воді потрібну м'якість і плинність.